центр айн ренд в україні

Біографія

Айн Ренд

Жінка, яка створила нову мораль

Айн Ренд — одна з найвідоміших американських письменниць, авторка світових бестселерів «Атлант розправив плечі» та Джерело», філософиня та драматургиня. Вона заснувала власну філософію «об’єктивізму». Ідеї Айн Ренд за 70 років не втратили своєї актуальності і здобувають все більше прихильників по всьому світу.

Дитинство, зруйноване більшовицькою революцією

Айн Ренд (справжнє ім’я — Аліса Зінівнівна Розенбаум) народилася 2 лютого 1905 року в Санкт-Петербурзі в заможній єврейській сім’ї. Її батько Зіновій Захарович Розенбаум був власником аптеки.

Після Жовтневої революції 1917 року більшовики конфіскували майно Зіновія Розенбаума і у 1918 році сім’я була змушена переїхати до Криму, який спочатку був під контролем білої армії. Там Аліса вчила солдатів читати та писати.

Після закінчення школи у 1921 році Аліса разом з родиною повернулася до Петрограду (перезваного більшовиками Санкт-Петербурга). Обкрадена більшовиками сім’я опинилися у важких умовах, навіть голодувала.

У 1921 році, у віці 16 років, Аліса розпочала навчання на кафедрі соціальної педагогіки в Петроградскому державному університеті. У студентські роки вона познайомилася з працями Аристотеля, що справили на вплив на її майбутню філософію. Після закінчення університету в 1924 році Аліса вступила до Державного інституту кінематографії, сподіваюсь стати сценаристкою, а також працювала екскурсоводкою.

Втеча з СРСР до США

Наприкінці 1925 року Аліса отримала навчальну візу в США для відвідування родичів у Чикаго. В американському консульстві в Латвії вона гарантувала, що повернеться в Радянський Союз, бо в неї нібито є коханий в Ленінграді (якого насправді не було). У 1926 році вона сіла на потяг до Берліна із наміром більше не повертатися.

У лютому 1926 року Аліса прибула у Нью-Йорк і невдовзі після цього змінила своє ім’я на Айн Ренд. Вона мала намір стати сценаристкою і кілька місяців жила зі своїми родичами, один з яких володів кінотеатром і дозволяв їй безкоштовно переглядати десятки фільмів. Потім вона поїхала до Голлівуду, Каліфорнія.

Перші кроки в Голлівуді

У другий день перебування Ренд в Голлівуді відомий режисер Сесіль Блаунт Де Мілль найняв її статисткою для фільму «Король королів», а пізніше — молодшою сценаристкою. Під час роботи над фільмом вона познайомилася з молодим актором Френком О'Коннором, в якого закохалася з першого погляду. У 1929 році Ренд вийшла за нього заміж.

У 1931 році Айн Ренд стала громадянкою США. Вона кілька разів намагалася привезти батьків та двох сестер до себе, проте вони не змогли отримати дозвіл на еміграцію.

Айн Ренд здобула перший успіх як сценаристка у 1932 році, коли продала сценарій «Red Pawn» студії «Universal». Проте фільм так і не був створений, ймовірно, через його антирадянську тематику, яка тоді була непопулярною у Голлівуді.

Початок письменницької кар’єри

У 1934 році Айн Ренд написала театральну п’єсу «Ніч 16 січня». Вперше вона була поставлена у Голлівуді, а потім — на Бродвеї в 1935 році. Щовечора серед глядачів обирали журі, яке голосуванням обирало, яким буде закінчення вистави. Однією з цілей «Ночі 16 січня» було поширювати ідею індивідуалізму замість соціального конформізму.

У 1936 році Айн Ренд написала напівбіографічний роман «Ми, живі», який став першим виступом письменниці проти комунізму.

”Ми живі” — це не роман про Радянську Росію. Це роман про людину проти держави. Його основна тема — це святість людського життя, “святість” не в містичному сенсі, а у сенсі “найвищої цінності”

«Ми, живі», передмова

Роман був придбаний та надрукований видавництвом «Macmillan». Проте книжка не здобула успіху, а Айн Ренд отримала від її продажів всього лиш 100 доларів. Твір вийшов з друку на наступні 23 роки...

Роман «Джерело»

Як письменниця Айн Ренд стала широко відомою у 1943 році із виходом роману «Джерело». Вона писала його 7 років.

Пошук видавця для книжки був таким же важким, як і пошук замовників для головного героя твору — архітектора Говарда Рорка. Агент Айн Ренд звільнився у відчаї після 12 відмов від великих видавців. Рукопис зрештою прийняла «Bobbs-Merrill Company» після того, як її редактор пригрозив звільнитися, якщо видавництво не опублікує твір.

«Джерело» принесло Айн Ренд славу та фінансову безпеку. У 1943 році письменниця продала права на кіноверсію «Warner Bros.».

Політичний активізм

Працюючи в Голівуді, Ренд брала активну участь у поширенні ідей про вільний ринок та антикомуністичній діяльності.

У 1940 році, під час президентський виборів, вона здобула свій перший і останній політичний досвід. Ренд брала участь у кампанії кандидата від Республіканської партії Венделла Вілкі, який зрештою програв Франкліну Рузвельту. Під час виборчої кампанії Ренд спілкувалася з правими активістами та інтелектуалами-індивідуалістами.

У 1947 році письменниця як добровільна свідкиня давала свідчення в Комісії з розслідування антиамериканської діяльності у зв'язку з фільмом «Пісня про Росію», що пропагандував комунізм.

«Атлант розправив плечі»

Айн Ренд почала роботу над своїм magnum opus у 1946 році. Ідея роману прийшла до неї під час телефонної розмови з подругою, яка казала, що Ренд зобов’язана своїм читачам писати художні твори про її філософію. На що письменниця відповіла: «А що якби я оголосила страйк? Що якби страйкували всі творчі уми світу?». Метою філософині стало написати роман, який покаже, наскільки світ потребує творців і що буде без них.

До вересня 1951 року Айн Ренд написала 21 розділ роману і працювала над останніми розділами. Уривки вона читала групі довірених осіб, які збиралися у неї вдома обговорити філософію. До цієї групи входили економіст, майбутній голова Федеральної резервної системи США Алан Грінспен, молодий студент психології Натаніель Бранден та його дружина Барбара і двоюрідний брат Барбари Леонард Пейкоф.

У 1953 році Айн Ренд почала писати ключовий розділ роману — промову Джона Голта. Письменниця працювала над нею 2 роки. «Атлант розправив плечі» вийшов 1957 року у видавництві «Random House» 100-тисячним тиражем. Попри значну кількість негативних відгуків, книжка став міжнародним бестселером.

Цей роман став останнім завершеним художнім твором Айн Ренд. Після його публікації вона зосередилася на філософських працях про об'єктивізм.

Популяризація філософії «життя на Землі»

У 1960-1970-х роках Ренд розвивала та просувала свої філософські ідеї, зокрема писала наукові праці. Серед її відомих нехудожніх творів — «Для нового інтелектуала (1961), «Чеснота егоїзму» (1964), «Капіталізм: невідомий ідеал» (1966), «Романтичний маніфест» (1969).

Філософиня також писала для трьох періодичних видань — «Інформаційний бюлетень об’єктивістів», «Об’єктивіст» та «Лист Айн Ренд».

Айн Ренд виступала з лекціями у Єльському, Принстонському, Колумбійському, Гарвардському університетах та Массачусетському технологічному інституті. У 1974 році Ренд перенесла операцію через рак легень. Хоча вона одужала, у неї більше не було сил братися за масштабні письменницькі проєкти. Одним з її останніх проєктів була робота над телевізійною адаптацією роману «Атлант розправив плечі», яку вона не завершила.

Айн Ренд померла від серцевої недостатності у Нью-Йорку 6 березня 1982 року. Похована на Кенсіконському кладовищі біля свого чоловіка Френка О'Коннора.

– Що допомогло вам витримати?

– Розуміння того, що моє життя — це найвища цінність, занадто висока, щоб здаватися без боротьби.

Айн Ренд, «Атлант розправив плечі»